Сучасні форми методичної роботи

Майстер-клас

Майстер-клас - форма передачі серед педагогічних працівників досвіду, майстерності шляхом показу прийомів роботи. Створюється, як правило, на базі досвіду педа­гогічного педпрацівника, що має вищу кваліфікаційну категорію чи звання «викладач-методист» або є переможцем обласних конкурсів.

Мета діяльності майстер-класу - удосконалення наукової, освітньої, професійної підготовки педагогічних працівників, практичного індивідуального володіння уміннями та навичками навчання і виховання.

Основне завдання майстер-класу - сприяння розвитку педагогічної творчості, передача авторського досвіду з метою удосконалення навчально-виховного процесу, робота з молодими та малодосвідченими педагогічними працівниками.

Методична сесія

Методична сесія педпрацівників навчального закладу - ефективна форма роботи, яка координує діяльність усієї методичної служби і направлена на розвиток навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності.

Методична сесія проводиться один раз на рік у визначений термін за такими питаннями:

• проведення творчих звітів педагогічних працівників, які атестуються;

• сприяння розвитку фахової майстерності;

• прогнозування педагогічного досвіду;

• стимулювання творчої діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання.

Методична сесія проводиться у два етапи:

Перший етап методичної сесії - свято педагогічної творчості.

Під час його проведення відбувається презентація досвіду кращих педпрацівників, які атестуються, а також засідання творчих і проблемних груп, проводяться «круглі столи», майстер-класи за проблемою (назвою) методичної сесії.

Другий етап методичної сесії передбачає творчі звіти, презентації портфоліо (кейсів), що проводяться перед членами методичної комісії, де викладачі, майстри виробничого навчання демонструють свої педагогічні доробки, пропагують власний досвід роботи, проводять уроки-панорами, презентують методичні рекомендації тощо.

Під час методичної сесії відбувається стимулювання педагогічних кадрів до творчої діяльності (вручаються дипломи, почесні грамоти, грамоти за участь), виносяться пропозиції щодо атестації, приймаються рішення про публікацію кращого досвіду.

Така організація методичної роботи спонукає пробудженню в педпрацівників інтересу до інноваційної діяльності, потреби в саморозвитку та у самовдосконаленні, виробленню в колективі атмосфери творчого пошуку найбільш ефективних шляхів навчання і виховання учнів, формуванню сприятливого мікроклімату в навчальному закладі.

Методичний аукціон

Для ознайомлення педагогів із цікавими та яскравими результативними ідеями про­водиться методичний аукціон, за допомогою якого можна цікавіше побудувати проведення семінару-практикуму.

Мікрогрупа чи окремий учасник висувають ідею і пропонують «удосконалити» її або замінити іншою. Аукціон проводять доти, поки не будуть внесені ідеї-поправки. Найкращою визнають таку, за яку проголосує більшість. Ідеї висувають для втілення їх у життя, але розпочинають із висунення найфантастичніших думок. Під час проведення аукціону може розігруватися методична література тощо.

Методичний діалог

Методичний діалог - це складова частина будь-якої форми методичного навчання, що має теоретичне домашнє завдання, яке доповнюють присутні педпрацівники.

У методичному діалозі можуть брати участь керівники семінару і слухачі.

Рушійною силою діалогу з певної проблеми є активність слухачів. Велике значення має загальна емоційна атмосфера, розстановка відповідних акцентів у матеріалі, у суджен­нях слухачів, почуття єдності двох або більше груп.

Підводиться підсумок із проблеми, при­ймається рішення про спільні дії.

Методичний міст

Методичний міст - одна з активних форм методичної роботи, яка проводиться з метою розвитку або вдосконалення аналітичних вмінь.

Методичний міст - різновид дискусії. Він відрізняється складом учасників і може бути проведений між викладачами різних методичних комісій або різних навчальних закладів, що дозволяє розглянути певну проблему з різних точок зору.

Методичний ринг

Методичний ринг - форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань, дає можливість виявити загальну ерудицію та обізнаність педпрацівників із проблемою. Методичний ринг - це змагання різних методичних ідей щодо реалізації однієї й тієї ж проблеми.

Для організації методичного рингу заздалегідь готуються:

- ведучий ( орбітор) якій здійснює загальне керівництво засіданням, проводить інструктаж учасників щодо правил проведення методичного рингу та робить висновки про підсумки раундів і засідання загалом;

- опоненти та їх групи підтримки;

- група аналізу, яка оцінює рівень захисту відповідного погляду на проблему і рівень підготовки опонента;

Під час методичного рингу вирішується серія теоретичних і практичних завдань, розробляються методичні рекомендації щодо впровадження новаторських методик або знахідок майстрів педагогічної справи, визначаються шляхи реалізації обговорюємої проблеми.

Методичний тиждень

Методичний тиждень проводиться для ознайомлення з ініціативою і творчістю педагогічного колективу або молодих викладачів, майстрів виробничого навчання.

Етапи проведення методичного тижня

І. Підготовчий етап.

Визначається мета та порядок проведення методичного тижня, складається план та сценарій методичного заходу на кожний день тижня.

II. Реалізація запланованого.

Проводиться методичні заходи відповідно до складеного плану (зустрічі, дискусії, консультації, виставки).

III. Підведення підсумків методичного тижня.

Визначається кращі виставкові матеріалів, методичні розробки уроків, творчі інновації педагогічних працівників навчального закладу, виявляються носії передового педагогічного досвіду.

Методичний фестиваль

Методичний фестиваль - форма методичної роботи, яка передбачає велику аудиторію і метою якої є обмін досвідом, упровадження ідей та знахідок щодо ефективної організації інтелектуально-пізнавальної, виробничої діяльності учнів.

Етапи проведення методичного фестивалю у рамках навчального закладу:

І. Підготовчий етап:

- ознайомлення з особливостями методичного фестивалю як формою роботи, загальними вимогами щодо його проведення;

- визначення теми, мети, змісту, тривалість заходу, обсягу та змісту виставкових матеріалів;

- підготовка відповідних консультантів;

- складання програми та сценарію проведення.

II. Проведення фестивалю.

Представлення передового педагогічного (виробничого) досвіду, інновацій, методичних ідей, підходів до їх втілення.

Демонстрація виставкових матеріалів, рекомендацій, засобів навчання.

III. Підсумковий етап..

На фестивалі відбувається ознайомлення з кращим педагогічним досвідом, нестандартними заняттями, які виходять за межі тради­ційних стереотипів. Під час фестивалю працює і виставка методичних знахідок, ідей, де їх автори біля спеціальних полиць (стендів, столів) дають бажаючим консультації. Заявку на заняття, методичну ідею, прийом учасники фестивалю подають заздалегідь.

Фестиваль дає можливість піднести настрій, активізувати творчу ініціативу, сприяє самоосвіті, засвоєнню теоретичних знань і професійних умінь, самовдосконаленню вчителів, відпрацюванню оптимальних методів і форм роботи. Підводиться підсумок методичної діяльності закладу над важливою проблемою. Проводяться підсумки форуму, детальний аналіз і оцінка методичної та фахової підготовки. Матеріали фестивалю узагальнюються та оформлюються в методкабінеті для подальшого предметного ознайомлення педпрацівників

Методичні посиденьки

Методичні посиденьки - форма методичної роботи, яка сприяє створенню сприятливого психологічного клімату в групі слухачів, а також виробленню найбільш доцільного підходу до вирішення певної педагогічної проблеми.

Фасилітатор ( заступник директора, методист, голова методичної комісії) планує методичні посиденьки, визначає доцільність даного заходу, передбачає вихід на кінцевий результат. На засіданні методичних посиденьок пропонують питання, суттєві для розв'язання якихось вузлових завдань навчально-виховного процесу, наприклад, «Активізація навчальної діяльності». Тему оголошують слухачам заздалегідь, але до обговорення вони не готуються.

Майстерність фасилітатора виявляється у тому, що він у невимушеній формі викликає слухачів на відверту розмову з будь-якого питання і підводить її до певних висновків. Доцільно запропонувати присутнім каву, чай.

«Мозкова атака»

«Мозкова атака» - один із методичних прийомів, який сприяє розвитку творчості, виробленню правильного погляду на питання, що зустрічаються на практиці. Цей прийом зручно використовувати під час обговорення методики проведення певної теми, вироблення раціональної системи її впровадження.

Завуч із НВР чи керівник ММО, ШМО по­винен продумати такі питання, щоб відповіді на них були стислими, лаконічними. Перевагу надають відповідям-фантазіям, відповідям-описам певної комбінації щодо розвитку запропонованих пропозицій. Тривалість «мозкової атаки» - 15 - 30 хв. Потім починається обговорення висловлених проблем, вносяться пропозиції, з яких визначаються 3-4 найкращих, колективно передбачаються труднощі, які можуть виникнути при цьому, і шукають шляхи їх вирішення, наводячи аргументи, факти з практики, ведучи діалог, часом із гострими суперечками.

Нарада

Нарада - це колективне обговорення окремих питань групою осіб, які безпосередньо зацікавлені в їх вирішенні. Наради можуть бути періодичними, тематичними, проблемними, спрямованими на розв'язання поточних проблем методичної роботи.

Технологія проведення методичної наради

Підготовка наради включає визначення мети (бажаного результату), складу та числа учасників, підготовку змісту основних етапів проведення наради та тексту попереднього повідомлення.

Кількість учасників наради – 7 - 8 осіб, компетентних в обговорюваних питаннях і зацікавлених у їх вирішенні. Учасників наради слід повідомити про час, місце і тему обговорення, що дасть їм змогу підготуватися до зустрічі.

Мета взаємодії керівника з учасниками наради може полягати в інформуванні чи отриманні інформації, переконанні чи спонуканні до розв'язання проблеми. Під час інформування особливу увагу слід приділити формулюванню повідомлення так, щоб воно було сприйняте й усвідомлене слухачами. Якщо метою є переконання, то головним завданням керівника стає організація конструктивного діалогу для вироблення єдиних підходів до розв'язання проблеми. Спонукання ж до розв'язання проблеми передбачає створення атмосфери творчості в процесі наради.

Повідомлення, яке зроблене на початку наради, будують за такими правилами:

• інформація має бути простою й точною;

• докази мають бути зрозумілими;

• повідомлення за можливості має бути точним і лаконічним;

• докази і конкретні приклади слід наводити поступово, а не всі одразу;

• необхідно продемонструвати спільність позицій доповідача та інших учасників наради, нувши цим можливість виникнення почуття ненависті чи зверхності.

Початок наради дає змогу зорієнтуватися в психологічному стані учасників та сформувати готовність до обговорення. Організаторам

слід подбати і про раціональне розміщення присутніх, створивши для них можливість візуального контакту між собою.

Відкриваючи нараду, спід пам'ятати:

• розпочинати її необхідно вчасно, ніколи не чекаючи тих, хто запізнюється;

• максимально чітко сформулювати мету наради;

• розпочинати варто з позитивних моментів, що надає впевненості в успішному завершенні наради;

• проблему доцільно подати цікаво, образно, із захопленням;

• відкриття наради має тривати не більш як 2 хв.

Правила контролю за ходом наради:

• головуючий мусить залишатися на нейтральних позиціях;

• необхідно постійно підтримувати розмову, використовуючи для цього запитання, пояснення;

• слід негайно вживати заходів у разі виникнення напруження, щоб не допустити суперечки;

• необхідно відкидати непродумані рішення, а брати до уваги лише обґрунтовані конкретні пропозиції;

• учасникам слід надавати слово лише з дозволу голови наради;

• говорити в певний час може лише один учасник;

• головуючий мусить вислухати думки всіх опонентів;

• керівник має прагнути до формулювання загальних підходів;

• слід обмежувати спогади про минуле та відхилення від теми, яких припускаються окремі учасники;

• нарада має послідовно просуватися до досягнення поставленої мети;

• щоб уникнути непорозумінь, керівник має, за необхідності, уточнювати зміст повідомлень окремих учасників;

• необхідно якомога частіше підбивати попередні підсумки для того, щоб продемонструвати учасникам, наскільки вони наблизилися до мети.

Головуючий повинен економити час. Для цього на початку наради слід пояснити, що проблема повинна бути розв'язана протягом відведеного часу. Слід уникати затягування наради.

Науково-практична конференція

Науково-практична конференція - це одна з форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення й узагальнення ППД.

За тематикою науково-практичні конференції можна поділити на три основні типи:

• міжпредметного характеру;

• за окремими темами;

• проблемні.

Технологія проведення науково-практичної конференції

Тему конференції визначають заздалегідь (за 3-5 місяців).

Тривалість її роботи - здебільшого1-2 ддні.

Основним підготовчим та організаційним органом конференції є оргкомітет, сформований із методистів-фахівців, учителів-методистів,учених-педагогів тощо.

Підготовчі функції оргкомітету:

• затвердження запропонованої теми конференції;

• обговорення та затвердження програми проведення конференції, куди належать календарний план, регламент, програма пленарних і секційних засідань;

• обговорення матеріалів для збірника доповідей або тез;

• підготовка тексту запрошень тощо.

На пленарному засіданні розглядають основні теоретичні питання з висунутої проблеми.

На секційному засіданні (2-3 секції) розглядають окремі шляхи розв'язання проблеми (обмін досвідом роботи, спостереження та обговорення навчальних і виховних занять тощо). Водночас учасники вносять конкретні пропозиції щодо ефективнішого вирішення обговорюваного питання.

На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секції, обговорюють і ухвалюють рекомендації конференції з певної проблеми.

Зворотний зв'язок

• конференція дає змогу за відносно короткий час ознайомити педагогів із результатами

досліджень;

• завдяки надрукованим збірникам доповідей або тез є можливість довести до відома всіх шкіл регіону наукову інформацію про наслідки досліджень і рекомендації щодо впровадження наукових ідей у практичну діяльність;

• зауваження і пропозиції, висловлені на конференції, дають змогу керівникам освіти і науково-методичних служб коригувати плани педагогічних досліджень, ефективно здійснювати управління цим процесом тощо.

Оперативно-методичні наради

Завдання оперативно-методичних нарад (оперативних нарад) - підвищення наукового рівня педагогічної роботи, запобігання можливим помилкам, виправлення допущених помилок. На них розглядають питання, які неможливо передбачити заздалегідь.

Педагогічний консиліум

Педагогічний консиліум - це пошук шляхів розв'язання складних педагогічних проблем, таких, наприклад, як подолання бар'єрів під час виховного процесу між учителями та учнями, керівниками ЗНЗ та вчителями, учнями, батьками, учнівським колективом.

На педагогічний консиліум запрошуються представники різних кіл, поділившись на мікрогрупи, до складу яких входять учні, вчителі і батьки, запрошені вчителі з інших навчальних закладів. Кожна мікрогрупа розглядає проблему зі своєї позиції. Так, одна група виступає за демократизацію навчання, друга - займає позицію бюрократів-технократів чи новаторів, третя - за вільне виховання, четверта - догматики тощо. Висловивши свій погляд на проблему, члени кожної групи, пропонуючи свої позиції, відповідають і на критичні зауваження.

Педагогічний консиліум може бути організований для обговорення певного випадку, ситуації, поведінки конкретної особи. Присутні висловлюють власні позиції щодо негативних явищ, шукають способи їх усунення.

Семінар-супутник

Семінар-супутник — це методичний прийом, який дозволяє поглибити теоретичні знання слухачів, відшліфувати певні уміння і навички. Сама назва свідчить про те, що таке

заняття супроводжує семінар з основної проблеми, яку вивчають протягом певного часу. На семінарі можуть розглядати окремі питання

із загальної проблеми. Теми занять можуть бути різними, наприклад, «Методичне забезпечення навчальної дисципліни», «Використання дослідної, творчої, пошукової роботи на уроках» тощо.

Творча група

Творча група — це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників освіти, який поглиблено вивчає запропоновану проблему, її суть, технологію того чи іншого досвіду та забезпечує його творче.

Технологія діяльності творчої групи

Перший етап.

Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми освоєння наявного досвіду, консультації з представниками науки, досягнення високої компетентності в суті досліджуваної проблеми.

Другий етап.

Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці; конкретизація практичних рекомендацій, розроблених

ученими, відповідно до специфіки контингенту вчителів, школи, класу.

Третій етап.

Апробація рекомендацій, розроблених

на основі теоретичних положень, їх коригування у процесі практичного застосування; створення власного досвіду щодо розв’язання певної проблеми.

Четвертий етап.

Поширення створеного досвіду, демонстрування його широким масам учителів; виступи лекціями, повідомленнями про цей досвід, пропаганда його у пресі; демонстрування створеного досвіду на практиці; консультування щодо підготовки та проведення семінарів-практикумів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій тощо.

Після впровадження наукової ідеї чи досвіду в практику роботи навчального закладу можна

досягти позитивних результатів у організації навчально-виховного процесу. Тренінг

Тренінг (англ. — спеціальний тренувальний

ким, тренування) — форма методичної роботи, може використовуватись як метод проведення семінару, що націлений на доведення деяких навичок і умінь до автоматизму. Доцільно проводити психолого-педагогічний тренінг щодо формування культури мови.

Під час тренінгу широко використовують педагогічні ситуації, роздатковий матеріал, ТЗН.

Тренування доцільно проводити у групі з 10—12 осіб. Основні принципи в роботі тренінгової групи — довірливе та відверте спілкування, що використовується при проведенні дискусій і під час обговорення результатів тренування.

Фестиваль авторських занять

Фестиваль авторських занять — це захід, що є логічним завершенням системної роботи ТГ над науково-методичною проблемою, звітуванням окремих учителів із багаторічним досвідом роботи. Тому відкриті заняття можна об'єднати в тему «Середовище, в якому формується фахівець». Такі заходи сприяють формуванню та утвердженню в практиці роботи та у свідомості кожного вчителя ставлення до учня як до- суб'єкта навчання, необхідності самоаналізу уроків. Особливий інтерес викликають нетрадиційні заняття.

Школа молодого педагога

Школа молодого педагога — це одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів-спе-ціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 5-ти років. Навчальний заклад покликаний формувати майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.

Школу молодого педагога створюють на базі навчального закладу, де працює досвідчений учитель (методист), який має досвід наставницької роботи. Керівник школи молодого педагога складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3—5 років із періодичністю раз на місяць і залученням постійних слухачів (3—8 осіб) — учителів одного фаху.

Основні напрями роботи:

• здійснення заходів із поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України;

• вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів із виховної роботи, формування в молодих учителів посадових умінь та навичок;

• поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів;

• науково-методична робота з вивчення узагальненого ППД, визначення шляхів його творчого використання;

• здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівнів молодого вчителя;

• організація семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Основні форми роботи:

• відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять керівник школи молодого педагога (перший рік), інші досвідчені вчителі (наступні роки);

• індивідуальні консультації;

• практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонова­них уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

• співбесіди за «круглим столом» із керівни­ком школи молодого педагога чи методистом.

Методичне керівництво школою молодого педагога здійснюється заступником директора з науково-методичної роботи.